02.12 - 07.12

 9 клас

Українська  мова

Опрацювати  §18,20,  виконати  впр.202,232.

Українська  література

Опрацювати  с.184 – 186,  прочитати  повість «Маруся».

19.10 – 23.10

6 клас  Українська  мова  §14 – 15,  впр.107,113,119 (1 – 6,8).

7 – А,Б Українська  мова   §13 – 14, впр.126,141.

              Українська література Опрацювати с.70 – 74, випис.ТЛ, аналіз поезій.

9 клас Українська  мова  §10, впр.103,106.

            Українська література с.112 – 126,126 – 129, хрестоматія с.52 – 58, 58- 68.

 

Олександр Олесь "Микита Кожум'яка"

Усна народна творчість завжди була й залишається невичерпним джерелом натхнення письменників. Ось і Олександр Олесь за мотивами народних казок, легенд, билин створив чудову драму-казку «Микита Кожум’яка», головним героєм якої є справжній богатир.
Микита Кожум'яка - герой народної казки часів Київської Русі, записаної в кількох варіантах в різних областях України, Білорусі та Росії. У найбільш повних варіантах (білоруських і українських) написана розповідається про те, як змій біля Києва змушував складати данину живими людьми, а врешті став домагатися, щоб князь дав йому свою дочку. Вона була віднесена змієм, який, полюбивши її, тримав в ув'язненні. Дізнавшись від змія, що він боїться тільки однієї людини - Микиту (або Кирила) Кожум'яку - вона з голубом відправляє лист до батька з проханням відшукати цього богатиря і спонукати його битися зі змієм. Коли послані князя увійшли в хату Кожум'яки, зайнятого своєю звичайною справою, він від несподіванки перериває 12 шкур. На прохання князя битися зі змієм він спочатку відмовляє. Не можуть його вблагати і послані князем старці. Тільки плач присланих князем дітей зачіпає серце Микити. Обмотавшись прядивом і обмазавшись смолою, щоб стати невразливим, богатир б'ється зі змієм і звільняє княжу дочку.
Урочище поблизу Києва, де жив богатир, стало з тих пір називатися Кожум'яки.

Стиль мовлення власного висловлення з української мови

До якого стилю мовлення за своїми ознаками належить власне висловлювання на ЗНО з украінської мови та літератури.

Власне висловлення як текст за своїми характеристиками, а саме:

• тематичними (обговорюється актуальна особистісна й суспільна проблематика),
• функційними (здійснюється переконання інших у правильності ваших поглядів, доведення вашої позиції стосовно певної проблеми, донесення вашого погляду на певне питання),
• композиційними (структурується як риторичний текст (теза, аргументація, ілюстрації, висновки)),
• мовними (використовується як нейтральна, так й емоційно-оцінна лексика; як нейтральні, так й експресивні синтаксичні конструкції)

 — найбільш подібний до текстів, що створюються засобами публіцистичного стилю як функціонального стилю сучасної української літературної мови.

Таким чином, при створенні власного висловлення варто дотримуватися вимог публіцистичного стилю, тобто не зловживати надмірною художністю, чи розмовністю, чи науковістю під час викладу своїх міркувань.

Разом із тим власне висловлення може бути створене й у формах, притаманних іншим функціональним стилям, наприклад, художньому, науковому, розмовному, оскільки в умові завдання стильова належність тексту, який повинен бути створений учасником тестування, однозначно не вказана.

Увага! При створенні власного висловлення головним повинен бути принцип реалізації одного стилю в межах тексту. Відповідно, у процесі створення власного висловлення варто зважувати стилістичну відповідність тих чи тих мовних засобів основній, обраній вами для цього тексту, манері викладу думок. Погодьмося, дуже негарно звучатиме в будь-якому тексті така, наприклад, фраза: Виключно часто індивіди, яким так і кортить добитися свого, готові ледь не рідну неньку й батечка продати в неволеньку ворогам яким-небудь проклятим, яких як тільки та земля виносить наша українська, – адже в ній науковоподібний початок змінюється розмовною стилістикою, унаслідок чого виникає стилістичний дисонанс (тобто стилістична вада, яка засвідчує, що автор цієї фрази не має стійких навичок використання засобів одного стилю, не відчуває мовної гармонійності).

Публіцистичний стиль, або, як його ще називають, газето-публіцистичний, – це один із функціональних стилів сучасної української мови. Він є одним із найдавніших стилів: із часу, коли виникла необхідність переконання громади в певних питаннях або донесення до неї якої-небудь інформації, з’явилися й люди, які вміли це майстерно робити, а отже, у мові почали оформлюватися риси публіцистичного стилю.

Сферою функціонування публіцистичного стилю є засоби масової інформації (ЗМІ) – газети, журнали, радіо, телебачення, а також різноманітні форми й жанри агітації та пропаганди (література на суспільно-політичні теми, публічні виступи тощо). Основне призначення стилю – формування громадської думки шляхом донесення інформації та переконання слухача/читача. 

У публіцистичному стилі вплив, переконання виступає як головна функція мови, більше того – цей вплив має концентрований, відкритий, підкреслено агітаційний характер. 

Стиль знаходить своє вираження в писемному й усному варіантах, причому обидва з них характеризуються відносною однотипністю мовних засобів і стилістики. 

Публіцистичний стиль реалізується в таких жанрах, як стаття, замітка, допис, звіт, нарис, інтерв’ю, репортаж, кореспонденція, рецензія, огляд, есе, лист, реклама, сатира тощо.

До стилетворчих засобів публіцистичного стилю належать:

• яскраво виражена інформативність;
• сугестивний (навіювальний) спосіб подання інформації;
• прагнення переконати слухача/читача;
• «усеосяжність» мовних засобів, якими може користуватися автор для донесення своєї позиції й переконання читачів/слухачів.

Добір і специфіка мовних засобів зумовлюються тим, що публіцистичний текст формується поєднанням двох протилежних тенденцій – з одного боку, тенденцією до посилення логічності, із другого – до посилення емоційноості висловлення. Удале поєднання цих тенденцій у відповідних мовних засобах дає бажаний результат – ефективний і цілеспрямований вплив на читача, успішне донесення автором своєї думки до інших, можливість переконання інших у своїх поглядах.

Мовні особливості стилю такі:

·         лексичні: використання синонімів, емоційно-оцінної лексики;

·         синтаксичні: використання риторичних питань, заперечних конструкцій у функції ствердження, закликів-звертань, інверсивних конструкцій з метою емоційного впливу слова;

·         морфологічні: варіювання часових форм дієслів для підкреслення образності розповіді та ін.

·         З'ясування моральних понять, розв'язання етичних проблем, уточнення моральних норм і принципів, осмислення мотивів і наслідків людських вчинків завжди привертали увагу. Дослідженням рівня моральності як суспільства в цілому, так і окремої особистості займаються різні галузі суспільних наук. У художній формі питання моралі й етики досліджує мистецтво. З'ясуванню деяких суспільних і моральних питань може бути присвячений і учнівський твір.

·         Здебільшого такий твір вибудовується у формі роздуму (міркування). План твору-роздуму відповідає такій схемі:

·         І. Вступ (підведення до проблеми: чому я над цим замислився — став учасником чи свідком якоїсь події, щось почув чи прочитав тощо). II. Теза твору.

·         доказ на підтвердження або спростування тези;

·         доказ (або приклад) ..........................................................  ;

·         доказ (або приклад) ..........................................................  ;

·         доказ (або приклад) і под. III. Висновки.

·         Твір-роздум на суспільну або морально-етичну тему здебільшого складається у
публіцистичному стилі, основною сферою застосування якого є суспільно-
політичне життя. Загальними ознаками стилю є інформативність, логічність,
фактографічність, точність (це притаманне і науковому стилю), образність,
піднесеність, емоційність, експресивність (цими ознаками публіцистичний стиль
подібний до художнього). Серед мовних ознак публіцистичного стилю —
використання                                                                    суспільно-політичної        лексики,                     емоційно                                                        забарвлених        слів,

·         риторичних запитань, тверджень та звертань, окличних речень. Ознакою, властивою саме публіцистичному стилеві, є відверта підкреслена оцінність, що виявляється у вживанні оцінних слів.

·         У публіцистичному стилі виділяються такі підстилі: власне публіцистичний, політико-агітаційний (застосовується на політичних мітингах, у текстах прокламацій), газетно-публіцистичний, ораторський (використовується у публічних виступах).

·         Роботу над твором на суспільну тему, як і над будь-яким учнівським твором, слід розпочинати з осмислення запропонованої вчителем (або самостійно вибраної) теми та визначення меж теми. Потрібно з'ясувати, що саме потрібно сказати або написати, щоб розкрити тему, що для розкриття теми є найголовнішим, що менш важливим, але все ж бажаним, від чого слід відмовитись через несуттєвість або неактуальність.

·         Після цього потрібно обміркувати головну думку майбутнього твору — висновок, який має випливати з усього сказаного чи написаного.

·         Наступний етап роботи над твором — це добір відповідного фактичного матеріалу та його систематизація. Джерелами фактів для розкриття теми може стати досвід автора майбутнього твору, інформація, одержана ним від учасників або свідків певних подій, статистичні дані з довідників, підручників, періодики або те, що у вигляді фольклорних творів зберігає народна пам'ять чи увиразнює твір мистецтва. Авторові не слід нехтувати також власною уявою.

·         Систематизувати   ретельно   дібраний  фактичний   матеріал   найкраще  у   вигляді плану   твору.  Оскільки   твір   традиційно  має   такі   структурні  елементи,   як   вступ, основна   частина  (виклад)   та   кінцівка  (стосовно   до   твору-роздуму   —  висновок), план має бути складним.

·         Склавши на чернетці план твору, можна перейти до наступного етапу роботи — створення тексту. Відступів від плану не слід уникати — навпаки, план цілком закономірно може змінюватися в процесі роботи над твором.

·         Основні вимоги до твору-роздуму такі: чітке формулювання тези, добір чітких і вичерпних аргументів на її підтвердження або спростування, логічність і послідовність викладу думок, точність висновків. Важливе завдання — добір виражальних засобів мови (слів, граматичних форм, синтаксичних конструкцій), що відповідають вимогам вибраного стилю.

Особливості ЗНО - 2018

Особливості  ЗНО - 2018

КАЛЕНДАР ЗНО-2018

РЕЄСТРАЦІЯ
06.02 – 19.03.2018	Подання реєстраційних документів особами для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні
ПЕРЕРЕЄСТРАЦІЯ
06.02 – 02.04.2018	Унесення за вимогою учасників зовнішнього незалежного оцінювання змін до реєстраційних даних
ПРОВЕДЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ
Основна сесія
22.05.2018	Математика
24.05.2018	Українська мова і література
29.05.2018	Іспанська мова
29.05.2018	Німецька мова
29.05.2018	Французька мова
01.06.2018	Англійська мова
04.06.2018	Біологія
06.06.2018	Історія України
08.06.2018	Географія
11.06.2018	Фізика
13.06.2018	Хімія
Розміщення на інформаційних сторінках учасників ЗНО результатів
до 15.06.2018	з математики, української мови і літератури, іноземних мов, біології
до 21.06.2018	з історії України, географії, фізики, хімії

√ Результати зовнішнього незалежного оцінювання з трьох навчальних предметів (українська мова і література (українська мова), математика або історія України (період ХХ - початок ХХІ століття), а також один з навчальних предметів з Переліку за вибором випускника) зараховуються як результати державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої освіти для випускників старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2018 року.

√ Для проведення ЗНО з іноземних мов використовуються завдання сертифікаційних робіт (предметні тести) двох рівнів складності: рівня В1 та рівня В2.

Випускники старшої школи ЗНЗ 2018 року, які бажають зарахувати результат ЗНО з іноземної мови як оцінку за ДПА та вивчали цю іноземну мову на профільному рівні, мають складати відповідний предметний тест рівня В2.

√ Результати ЗНО з української мови і літератури (українська мова) зараховуються як результати ДПА за освітній рівень повної загальної середньої освіти для учнів (слухачів, студентів) ВНЗ та ПТНЗ, які в 2018 році здобудуть повну загальну середню освіту.